Словник української мови (1927)/безвітря

by Борис Грінченко

◀ безвість

Словник української мови Борис Грінченко Б безвітря

безвіч ▶

Київ: Горно, 1927

Безві́тря, ря, с. Безветрие, затишье, штиль. Ком. I. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.