Словник української мови (1927)/безглуздіти
| ◀ безглуздий | Словник української мови Б безглуздіти |
безглуздо ▶ |
|
Безглу́здіти, дію, єш, гл. Глупеть, дуреть. Що-разу він усе безглуздіє.
| ◀ безглуздий | Словник української мови Борис Грінченко Б безглуздіти |
безглуздо ▶ |
|
Словник української мови — Б
безглуздіти
Борис Грінченко
1927
Безглу́здіти, дію, єш, гл. Глупеть, дуреть. Що-разу він усе безглуздіє.