Словник української мови (1927)/безгучний
| ◀ безгузий | Словник української мови Б безгучний |
безґрунтий ▶ |
|
*Безгу́чний, а, е. Беззвучный. Сл. Нік.
| ◀ безгузий | Словник української мови Борис Грінченко Б безгучний |
безґрунтий ▶ |
|
Словник української мови — Б
безгучний
Борис Грінченко
1927
*Безгу́чний, а, е. Беззвучный. Сл. Нік.