Словник української мови (1927)/бездзвінний
| ◀ безденний | Словник української мови Б бездзвінний |
бездзвінно ▶ |
|
Бездзві́нний, а, е. Не имеющий колоколов. Андрієвська церква в Київі бездзвінна. 2) Без колокольного звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.