Словник української мови (1927)/бездоладний

by Борис Грінченко

◀ бездокірний

Словник української мови Борис Грінченко Б бездоладний

бездолець ▶

Київ: Горно, 1927

*Бездола́дний, а, е. 1) Нестройный. 2) Нецелесообразный, бесцельный. 3) Бессмысленный, бестолковый. Сл. Нік.