Словник української мови (1927)/безжурний
| ◀ безживність | Словник української мови Б безжурний |
безжурно ▶ |
|
Безжу́рний, а, е. Беспечальный, веселый.
| ◀ безживність | Словник української мови Борис Грінченко Б безжурний |
безжурно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безжурний
Борис Грінченко
1927
Безжу́рний, а, е. Беспечальный, веселый.