Словник української мови (1927)/безкебетний
| ◀ безквітковий | Словник української мови Б безкебетний |
безкебеття ▶ |
|
Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумелый. Він зовсім безкебетний чоловік. Киев. у.
| ◀ безквітковий | Словник української мови Борис Грінченко Б безкебетний |
безкебеття ▶ |
|
Словник української мови — Б
безкебетний
Борис Грінченко
1927
Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумелый. Він зовсім безкебетний чоловік. Киев. у.