Словник української мови (1927)/безкостий

by Борис Грінченко

◀ безкосий

Словник української мови Борис Грінченко Б безкостий

безкраїй ▶

Київ: Горно, 1927

Безко́стий, а, е. Не имеющий костей, безкостный. Чуб. I. 314. Говорить язик безкостий та договориться до одного конця. Ном. № 1123. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий. (Заг. пьявка).