Словник української мови (1927)/безладдя
| ◀ безлад | Словник української мови Б безладдя |
безладний ▶ |
|
Безла́ддя, дя, с. Беспорядок, разлад, несогласие, неурядица, анархия. К. ЧР. 9. У нас безладдя було таке що й боже! Лебед. у. У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє. Гліб. 4.