Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/безлітній

Матеріал з Вікіджерел

Безлі́тний, а, е, безлітній, я, є. 1) Вечный. Чуб. III. 11. 2) Неизвестной давности, очень старый. Безлітний дід.