Словник української мови (1927)/безмисний
| ◀ безмежність | Словник української мови Б безмисний |
безмитний ▶ |
|
*Безми́сний, а, е. 1) Бессмысленный, безумный, 2) Бесчувственный. Сл. Дубр.
| ◀ безмежність | Словник української мови Борис Грінченко Б безмисний |
безмитний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безмисний
Борис Грінченко
1927
*Безми́сний, а, е. 1) Бессмысленный, безумный, 2) Бесчувственный. Сл. Дубр.