Словник української мови (1927)/безмовий

by Борис Грінченко

◀ безмлив'я

Словник української мови Борис Грінченко Б безмовий

безмовний ▶

Київ: Горно, 1927

Безмо́вий, а, е. Немой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.