Словник української мови (1927)/безмозкий

by Борис Грінченко

◀ безмовно

Словник української мови Борис Грінченко Б безмозкий

безна ▶

Київ: Горно, 1927

Безмо́зкий, а, е. 1) Не имеющий мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. (Заг. пьявка). Ном. № 98, стр. 293. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152).