Словник української мови (1927)/безнащадний
| ◀ безнаслідковий | Словник української мови Б безнащадний |
безневинний ▶ |
|
Безнаща́дний, а, е. Не имеющий потомства, беспотомный. См. Наща́док.
| ◀ безнаслідковий | Словник української мови Борис Грінченко Б безнащадний |
безневинний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безнащадний
Борис Грінченко
1927
Безнаща́дний, а, е. Не имеющий потомства, беспотомный. См. Наща́док.