Словник української мови (1927)/безоглядний

by Борис Грінченко

◀ безоборонність

Словник української мови Борис Грінченко Б безоглядний

безодголосний ▶

Київ: Горно, 1927

*Безогля́дний, а, е. 1) Бесшабашный, рискованный. Сл. Нік. 2) Беспрекословный. Безоглядний послух. Крим.