Словник української мови (1927)/безп'ятий
Зовнішній вигляд
◀ безпуття | Словник української мови Б безп'ятий |
безп'ятко ▶ |
|
Безп'я́тий, а, е. 1) Не имеющий пяток, беспятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. I. 19. 2) Употребл. как сущ. чорт.