Словник української мови (1927)/безпам'ятний

by Борис Грінченко

◀ безпам'ятко

Словник української мови Борис Грінченко Б безпам'ятний

безпам'яття ▶

Київ: Горно, 1927

Безпа́м'ятний, а, е. 1) Имеющий слабую память, беспамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящийся в беспамятстве. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. II. 241.