Словник української мови (1927)/безпереводно

by Борис Грінченко

◀ безпереводний

Словник української мови Борис Грінченко Б безпереводно

безперемінно ▶

Київ: Горно, 1927

Безперево́дно, нар. Неистощимо, постоянно. У жида гроші безпереводно бувають. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. См. Безвиво́дно.