Словник української мови (1927)/безпереч

by Борис Грінченко

◀ безперестань

Словник української мови Борис Грінченко Б безпереч

безперечний ▶

Київ: Горно, 1927

Бе́зпереч, нар. Беспрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Волч. у. Я безпереч сижу дома. Лебед. у. 2) Беспрекословно. Галиц.