Словник української мови (1927)/безсилок

Матеріал з Вікіджерел

Безси́лок, лка, м. Бессильный человек. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.