Словник української мови (1927)/безслідно
| ◀ безслідний | Словник української мови Б безслідно |
безслізний ▶ |
|
Безслі́дно, нар. Бесследно. Конис. (О. 1861. I. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
| ◀ безслідний | Словник української мови Борис Грінченко Б безслідно |
безслізний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безслідно
Борис Грінченко
1927
Безслі́дно, нар. Бесследно. Конис. (О. 1861. I. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.