Словник української мови (1927)/безстатечно

by Борис Грінченко

◀ безстатечний

Словник української мови Борис Грінченко Б безстатечно

безстидний ▶

Київ: Горно, 1927

Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.