Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/безумний

Матеріал з Вікіджерел

Безу́мний, а, е. Неразумный, глупый, безумный. Дурна тая, безумная дівонька, що полюбила п'яниченьку старого. Чуб. V. 599.