Словник української мови (1927)/безупинно
| ◀ безупинність | Словник української мови Б безупинно |
безуряддя ▶ |
|
Безупи́нно, нар. Безостановочно, беспрерывно.
| ◀ безупинність | Словник української мови Борис Грінченко Б безупинно |
безуряддя ▶ |
|
Словник української мови — Б
безупинно
Борис Грінченко
1927
Безупи́нно, нар. Безостановочно, беспрерывно.