Словник української мови (1927)/безчестити
| ◀ безчесний | Словник української мови Б безчестити |
безчесть ▶ |
|
Безче́стити, щу, стиш, гл. Бесчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.
| ◀ безчесний | Словник української мови Борис Грінченко Б безчестити |
безчесть ▶ |
|
Словник української мови — Б
безчестити
Борис Грінченко
1927
Безче́стити, щу, стиш, гл. Бесчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.