Словник української мови (1927)/безщасний

by Борис Грінченко

◀ безщадно

Словник української мови Борис Грінченко Б безщасний

безщасниця ▶

Київ: Горно, 1927

Безща́сний, а, е. Несчастный, обездоленный, не имеющий удачи. Така твоя доленька безщасна. Нп. У три ряди бідних безщасних невольників посажено. АД. I. 90.