Словник української мови (1927)/бекатися

by Борис Грінченко

◀ бекати

Словник української мови Борис Грінченко Б бекатися

бекет ▶

Київ: Горно, 1927

Бе́катися, каюся, єшся, гл. 1) Тащиться, с трудом идти. Верстов десять ішли — бекались, бекались. Змиев. у. 2) Таскаться. Скільки не бекається, бач, у чужих селах, — а п'яний не буде. Змиев. у.