Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/белебенити

Матеріал з Вікіджерел

Белебе́нити, ню, ниш, гл. Болтать, баять, *балабонить. Баби белебенять, що реп'яшки від зубів би то помагають. Черниг.