Словник української мови (1927)/белькнути
Зовнішній вигляд
◀ белька | Словник української мови Б белькнути |
белькот ▶ |
|
Бе́лькнути, ну, неш, гл. одн. в. от белькота́ти. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють. Ном. № 1122.