Словник української мови (1927)/берва

by Борис Грінченко

◀ бербівка

Словник української мови Борис Грінченко Б берва

бервення ▶

Київ: Горно, 1927

Бе́рва, ви, ж. 1) Перекладина, мостик. Желех. 2) Ветка? Лежали берви бервінковиї, благослови, боже, і ти, божая мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. песня).