Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/бережити

Матеріал з Вікіджерел

Бережи́ти, жу́, же́ш, гл. = Берегти́. Хто будеть на світі правду бережити, тому шлеть бог з неба довго в світі прожити. КС. 1884. I. 48.