Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/берлин

Матеріал з Вікіджерел

Берли́н, на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Шевч. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні в простяж. ЗОЮР. I. 266.