Словник української мови (1927)/беручий

by Борис Грінченко

◀ берулька

Словник української мови Борис Грінченко Б беручий

беручкий ▶

Київ: Горно, 1927

Беру́чий, а, е. = Берки́й 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).