Словник української мови (1927)/бесіда
| ◀ бесі | Словник української мови Б бесіда |
бесідливий ▶ |
|
Бе́сіда, ди, ж. 1) = Бе́седа. Бесіди богато, а розуму мало. Фр. Пр. 27. Ой чия ж то бесіда тут вечеряє весела. Х. Сб. VII. 425. *2) Речь. Не гніви бога, дурна тітко! Така бесіда тільки гріх на душу стягає. Борд.