Словник української мови (1927)/бильник

by Борис Грінченко

◀ билька

Словник української мови Борис Грінченко Б бильник

бильце ▶

Київ: Горно, 1927

Бильни́к, ка́, м. 1) Черешки в листе. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльник, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.