Словник української мови (1927)/бистрянка

by Борис Грінченко

◀ бистряк

Словник української мови Борис Грінченко Б бистрянка

би-сь ▶

Київ: Горно, 1927

Бистря́нка, ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая речка. Ум. Бистря́ночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.