Словник української мови (1927)/бичуватися
| ◀ бичувати | Словник української мови Б бичуватися |
бичусь ▶ |
|
Бичува́тися, чу́юся, єшся, гл. 1) = Бичува́ти 1. Ми раз-у-раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бечеве, идти на бечеве. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.