Словник української мови (1927)/благати
| ◀ благання | Словник української мови Б благати |
благатися ▶ |
|
Блага́ти, га́ю, єш, гл. Просить, молить, умолять. Пані-матку до свого дому благає. Мет. 350. Коли зле гадаєш, чом же бога благаєш. Ном. № 87. Блага́ти на по́міч. Просить помощи.