Словник української мови (1927)/благовісник

by Борис Грінченко

◀ благовісний

Словник української мови Борис Грінченко Б благовісник

благовіст ▶

Київ: Горно, 1927

Благові́сник, ка, м. 1) Благовеститель. Чуб. III. 12. 2) = Благові́щення. Благовісник старший від Великодня. Фр. Пр. 59. То же значение и в записях Залюбовск., а в ХСб. I. 74 — праздник: собор архангела Гавриила 26 марта.