Словник української мови (1927)/благовісник
| ◀ благовісний | Словник української мови Б благовісник |
благовіст ▶ |
|
Благові́сник, ка, м. 1) Благовеститель. Чуб. III. 12. 2) = Благові́щення. Благовісник старший від Великодня. Фр. Пр. 59. То же значение и в записях Залюбовск., а в ХСб. I. 74 — праздник: собор архангела Гавриила 26 марта.