Словник української мови (1927)/благодать

by Борис Грінченко

◀ благодатно

Словник української мови Борис Грінченко Б благодать

благонадійний ▶

Київ: Горно, 1927

Благода́ть, ті, ж. 1) Благодать. Усюди божа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) Бо́жа благода́ть. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. I. 124.