Словник української мови (1927)/благость
Зовнішній вигляд
◀ благостиня | Словник української мови Б благость |
благочестивий ▶ |
|
Бла́гость, ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав бог у своєму красному мирові. К. Гр. Кв. 22.