Словник української мови (1927)/благочестя
Зовнішній вигляд
◀ благочестивий | Словник української мови Б благочестя |
благочинний ▶ |
|
Благоче́стя, тя, с. Православие. ЗОЮР. I. 69. КС. 1884. I. 166. От у Тройці благочестиє, а в нас унія. ЗОЮР. I. 262.