Словник української мови (1927)/блекотати
| ◀ блекота | Словник української мови Б блекотати |
блекотиця ▶ |
|
Блекота́ти, чу́, чеш, гл. 1) = Белькота́ти. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. I. 176.
| ◀ блекота | Словник української мови Борис Грінченко Б блекотати |
блекотиця ▶ |
|
Словник української мови — Б
блекотати
Борис Грінченко
1927
Блекота́ти, чу́, чеш, гл. 1) = Белькота́ти. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. I. 176.