Словник української мови (1927)/близький
Зовнішній вигляд
◀ близчитися | Словник української мови Б близький |
близькість ▶ |
|
Бли́зьки́й, а, е. 1) Близкий. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. III. 531. Ум. Близе́нький, близе́сенький.