Словник української мови (1927)/блиндарь
| ◀ блинда | Словник української мови Б блиндарь |
блинець ▶ |
|
Бли́нда́рь, ря́, м. 1) Вол, косящий ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищий. Желех. *3) Скиталец. Блиндарю ти сліпий. Звен. у. Ефр.
| ◀ блинда | Словник української мови Борис Грінченко Б блиндарь |
блинець ▶ |
|
Словник української мови — Б
блиндарь
Борис Грінченко
1927
Бли́нда́рь, ря́, м. 1) Вол, косящий ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищий. Желех. *3) Скиталец. Блиндарю ти сліпий. Звен. у. Ефр.