Словник української мови (1927)/блискавчин
| ◀ блискавконогий | Словник української мови Б блискавчин |
блискалка ▶ |
|
Бли́скавчин, на, не. Принадлежащий молнии. Встречено в заговоре против переполо́ху: Він єсть батьків і материн, і тітчин, і дядьків, і дівчачий, і стрітяний, вітряний і громовий, і блискавчин. Мил. М. 48.