Словник української мови (1927)/блюзнити
| ◀ блюзник | Словник української мови Б блюзнити |
блюзнір ▶ |
|
Блюзни́ти, ню́, ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
| ◀ блюзник | Словник української мови Борис Грінченко Б блюзнити |
блюзнір ▶ |
|
Словник української мови — Б
блюзнити
Борис Грінченко
1927
Блюзни́ти, ню́, ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.