Словник української мови (1927)/блягер
| ◀ бляга | Словник української мови Б блягер |
блягузкати ▶ |
|
*Бляге́р, ра, м. Фразер, болтун. А по-за нашим особистим почуттям ніякої красоти нема, хоч хай собі ті німецькі блягери кричать і на головах стають. Франко.