Словник української мови (1927)/бліднути

by Борис Грінченко

◀ блідниця

Словник української мови Борис Грінченко Б бліднути

блідолиций ▶

Київ: Горно, 1927

Блі́днути, ну, неш, гл. Бледнеть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. II. 110. Зося то червоніла, то блідла. Левиц. I. 304.