Словник української мови (1927)/бліх
| ◀ блідуватий | Словник української мови Б бліх |
бліхарь ▶ |
|
Бліх, ха, м. 1) Беление (полотна и пр.). Вх. Лем. 392. 2) Белильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. VIII. 723.
| ◀ блідуватий | Словник української мови Борис Грінченко Б бліх |
бліхарь ▶ |
|
Словник української мови — Б
бліх
Борис Грінченко
1927
Бліх, ха, м. 1) Беление (полотна и пр.). Вх. Лем. 392. 2) Белильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. VIII. 723.